- підбурювач
- (той, хто підбурює), підбурник, провокатор, палій, намовник, підмовник, направник, інспіратор— Див. тж. баламут 1)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
підбурювач — а, ч. Те саме, що підбурник … Український тлумачний словник
підбурювач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бунтар — я/, ч. Підбурювач до бунту, учасник бунту. || Непокірлива, схильна до бунту людина … Український тлумачний словник
заколотник — а, ч. 1) Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. 2) розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач … Український тлумачний словник
інспіратор — а, ч., книжн. Той, хто підбурює, намовляє до чого небудь; підбурювач … Український тлумачний словник
палій — I пал ій я/, ч. Той, хто зробив підпал. || перен. Той, хто підбурює на що небудь; підбурювач. Палій війни. II п алій я, ч. Церемоніальна мантія, що її одягають на тих, хто постригся у православні монахи … Український тлумачний словник
підбурювачка — и. Жін. до підбурювач … Український тлумачний словник
співучасть — і, ж. Спільна участь із ким небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. || Умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину. •• Про/ста/ співу/часть вид співучасті у злочині, при якому кожний із співучасників виконує своїми діями об… … Український тлумачний словник
інстигатор — Інстигатор: підбурювач [40] … Толковый украинский словарь
баламут — 1) (той, хто підбурює на лихі вчинки), баламута, заколотник, каламутник, бунтівник, бурлій Див. тж. підбурювач 2) див. спокусник … Словник синонімів української мови